Page 101 - 122020

dosug_12-2020 09.12.2020 12:36 Page 101

На вечорницях
Вечорниці — це окрема велика частина нашого відео. Всі страви
та розваги не змалюєш словами. Одні співи чого варті! Але одне
скажу: все зроблено на високому професійному рівні. Дуже талано-
виті та небайдужі люди тут працюють. Треба дивитись відео. Декілька
найяскравіших фото.

Гоголеве, родинний маєток
Тут розташований маєток Гоголів-Яновських, зараз — Національний
музей. Наш беззмінний Гоголь, Микола Іванович, тут передав нас до
дбайливих рук завідувача відділу науково-експозиційної роботи
Національного музею-заповідника М. В. Гоголя Ярослава Єнка. В музеї
ми пройшли по всіх кімнатах і побачили умови життя родини
Миколи Васильовича. Тут я навіть посиділа за сімейним секретером.
До нас вийшла мати письменника і розповіла декілька сімейних сек-
ретів, зокрема, що Микола Васильович добре вишивав та любив малю-
вати. На території маєтку, в маленькому будиночку, де останні роки
жив письменник, ми побачили жилетку, яку він колись носив.
Виявляється, він був невисокого зросту. В його спальні ми помітили
цікаву картину — обличчя, вираз якого чи то сумний, чи то суворий.
Цю картину Гоголь дуже любив, він вважав, що вона його надихає. А
потім з паном Ярославом ми пішли в парк до каменю бажань. Звісно,
я загадала бажання. Ми попрямували до Солохи, якою виявилась заві-
дувачка відділу науково-освітньої роботи Національного музею-заповід-
ника М. В. Гоголя Світлана Кирнос. А я на таку зустріч взяла з собою
свою любу куму. Нас запросили до столу та пригостили справжніми
полтавськими ласощами. А потім ми поїхали далі.

Диканька
Біля церкви Святого Миколая ми поговорили з нашим гідом
Миколою Івановичем про Миколу Васильовича. Микола Іванович при-
вів нас до арки, яку було збудовано на честь приїзду до Диканьки царя
Олександра І, на тому ми з ним розпрощались. Та це була не перша
наша подорож до Диканьки. Коли ми робили матеріал в Опішні, з
нами був доктор культурології, кандидат історичних наук Анатолій
Щербань, який присвятив нам багато часу. В нашому матеріалі ми
змонтували цю частину, щоб все по темі було разом. В Диканьці пан
Анатолій докладно нам розповідав про експонати місцевого краєзнав-
чого музею. І тут ми побачили зовсім інші портрети Гоголя, юного та
привабливого. Пан Анатолій сказав, що писемні спогади про Гоголя
залишились в різні часи неоднозначні. Справа в тому, що письменник
був в житті актором, і йому подобалось створювати різні враження на
різних людей. Пан Анатолій повідав нам, що персонажів з Диканьки
Гоголь не вигадав, а просто змалював з місцевих мешканців. І тут досі
живуть нащадки козака Пащенка — Пацюка, коваля Вакули —
Вакуленки та інші. А всі місцеві вважають все, що відбувалось в творі
«Вечори на хуторі біля Диканьки», реальними подіями.

Всі наші враження про гоголівські місця ми намагались вмістити в
декількох відеосюжетах. Якщо дивитись одразу всю серію про Полтаву —
багато всього переплітається, висвітлюється та вимальовується характер і
краса цього краю. Та краще приїхати особисто і на Сорочинський ярмарок,
і в інший час, коли менше гостей, та побачити все на власні очі.
Фото: Віктор Ковалевський
Instagram: mandry_krainoy

декабрь 2020 | COSMO LADY | 101