Page 111 - 112020

dosug_11-2020 05.11.2020 8:09 Page 111

нат. Експозицію в першому залі створив народний худож-
ник України, лауреат Шевченківської премії Анатолій
Гайдамака. Тут відображена історія культури України та
особливе місце в ній Шевченка. В експозиції подарунок
музею — кобза відомого кобзаря Олексія Чуприни, який
грав на ній більше 30 років на Тарасовій могилі. Портрет
Івана Андрійовича Шевченка, діда по батьку, що прожив
повних 106 років. Тут і його швацьке начиння, він виготов-
ляв взуття. Мене особливо зацікавили оригінальні речі з
Тарасового життя: меблі з літньої дачі пана Енгельгардта та з
хати батьків Тараса; малюнок хати Тараса, де він дитиною
жив з батьками; камінь з могили батька з викарбуваними
Тарасом словами; власноруч написані Тарасом листи до брата
(під склом). Художниця Катерина Костиркіна у 1957 ро ці
подарувала музею вишитий портрет Шевченка. Ми прийшли
на могилу матері поета, яка знаходиться, як вона й заповідала,
на території садиби. Після смерті в неї лишилось п’ятеро
дітей, найменшому було 2 роки. Тут росте калина, яку поса-
дили родичі Шевченка, їй більше 100 років.

Родинне дерево Тараса
Наш особливий герой — праправнук Тараса Шевченка
по родинній лінії брата Йосипа — Микола Лисенко. Багато
років він досліджує історію свого роду. Він розгорнув
перед нами величезний рулон паперу, на якому представле-
но все родинне дерево Тараса Шевченка. Тут більш 1300
представників роду. Виявляється, рід Шевченків починаєть-
ся з військового писаря на Запорізькій Січі — Андрія
Товстика. Після розгону Січі він втік на Черкащину та
взяв собі прізвище Шевченко. Жодна установа не дослід-
жувала родовід Шевченків. Але, крім славетного Тараса, в
ньому є ще два академіка, художники. Пан Микола вико-
нав цю роботу за 30 років. Але навіть тоді книга була вида-
на не за кошт держави, а за власний кошт мецената Юрія
Кармазіна (у 2012 році). А потім, у 2015-му, у Львові — за
кошт української діаспори Канади. Микола Шевченко
показав нам, де похований батько Тараса. Це одна могила,
яка залишилась на місці старого кладовища. Могила була
знайдена дякуючи карбуванню Тараса на камені, який
зараз зберігається у музеї. А потім ми пішли до вцілілої
частини панського парку, до тисячолітнього дуба — живого
сучасника Тараса. В його стволі Тарас ховав свої малюнки.
Але зараз дуб ледь-ледь живий. На жаль, належної допомо-
ги спеціалістів він не отримує, сохне та невдовзі може зов-
сім загинути. Літній маєток пана Енгельгардта також в пла-
чевному стані. Ремонт тут незавершений, тому що кошти
розкрадено. Але саме тут юний Тарас зростав як видатна
особистість.
Ми їздимо країною і розповідаємо про маленькі міста та
села саме для того, щоб наша культура зберігалась та давала
сили майбутнім поколінням. Боляче бачити, як руйнуються
безцінні пам’ятки просто через недбальство. Та все ж я вірю, що
ми можемо змінити ситуацію.
Фото: Віктор Ковалевський
Instagram: mandry_krainoy

ноябрь 2020 | COSMO LADY | 111